Підрозетник здається дрібницею, доки не починається монтаж: коробка не лізе в отвір, бовтається в стіні або в неї не влазять дроти з механізмом. Розбираємо, як обрати правильно з першого разу.
Що це і навіщо
Установочна коробка ховається в стіні і тримає механізм розетки чи вимикача, захищає з’єднання проводів і виводить все врівень з поверхнею. Без неї механізм ніяк не зафіксувати.
Тип стіни — головний критерій
Для бетону і цегли беруть коробки без лапок: отвір роблять коронкою 68–72 мм, коробку садять на гіпс або алебастр. Для гіпсокартону і порожнистих стін — тільки з розпірними лапками, які притискаються до листа зсередини. Переплутати не можна: гладка коробка в гіпсокартоні випаде разом з розеткою.
Розмір і глибина
Стандарт — зовнішній діаметр близько 68 мм, міжосьова відстань блоків 71 мм. Глибина: 40–45 мм вистачає для звичайної розетки, 60+ мм беріть, якщо всередині будуть клеми, запас дроту, smart-реле або димер. Глибини завжди беріть із запасом — міліметри економії обертаються годинами переробок.
Матеріал і блоки
Пластик має бути негорючим і самозагасаючим — це перевіряють у документації, а не на око. Для кількох механізмів поруч коробки з’єднують спеціальними конекторами в рівний блок або беруть готовий багатопостовий. Конектори і рамки — однієї серії, інакше не зійдуться.